BIGTheme.net • Free Website Templates - Downlaod Full Themes

Подобед Л.І. доктор с.-г. наук, професор, привідний науковий співробітник ІТ УААН

Скарження багатьох виробників продукції свинарства на низький паритет цін відносно неспівпадання витрат на виробництво і реалізаційної вартості м’яса має під собою певні підстави. Але майже ніхто з наших виробників не робить і не приводить обґрунтованого економічного аналізу , які б свідчив що сам виробник використав всі резерви відносно економічної експлуатації тварин. Стає питання чому, свинина з Польщі більш дешева чим вітчизняна, враховуючи витрати на її розмитнення , доставку, додаткове перевантаження? І це при тому, що власне зерно, яке виробляє вітчизняний селянин більш дешеве, чим те що народжує куди менш родюча Польська і навіть вся інша європейська земля ? Де хто пояснює це якимось секретними екологічно небезпечними регуляторами росту, які забезпечують невірогідні темпи вирощування тварин і зниження тим самим витрат на виробництво одиниці маси тваринницької продукції. Завіряю ВАС в тому що це нічим не обґрунтовані плитки.

Сьогодні в Україні є без виключення вся гама відомих в світі ефективних добавок сучасного виробництва, благо фірм по їх реалізації в кожної області країни до десятка. Впевнений, що причина більш дешевого імпортного свинячого м’яса в іншому.

По перше, вся свідома Європа прийняла для себе невід’ємний принцип – максимальної економії зерна на вирощування одиниці продукції тваринництва. В сучасних ефективних комбікормах для свиней на долю зерна приходиться не біль 45-55% від маси кормового продукту. Відомі навіть такі рецепти, в яких зерна не більш 30%. Що ж інше? А інше це висівки, макухи, шроти, сухій жом, барда, відходи м’ясокомбінатів, рибні відходи, харчові відходи. Перелік складає більш 100 найменувань. Задавався хтось питанням, скільки має знімати з реалізації харчових продуктів тільки один сучасній супермаркет щомісячно, через закінчення терміну нормального зберігання? Відповім вам – десятки тон. Окремі види товару зберігаються довго і міняють свій товарний вигляд повільно. Тому дехто переробляє на них дати реалізації і вихід з положення м’яко кажучи знаходиться. Але скільки мотузки не витися на кінцевому етапі з простроченими харчовими продуктами треба щось робити. Жодного кілограму органічної речовини прострочених харчових продуктів за кордоном не закапують в землю. Там за це треба платити великі гроші. Тому все це іде в діло відгодівлі тварин. Існують спеціальні підприємства, на які торгівельні організації самі завозять прострочені продукті харчування за свої кошті і там з них виробляють дешеву кормову складову високої якості.

Це не єдиний приклад раціонального використання харчових відходів і перетворення їх в високоякісні дешеві корми. Тим не менш в рамках цієї публікації приведемо всього один приклад такого рішення проблеми з рибними відходами , а вірніше з простроченою харчовою рибою з Київських магазинів. Дехто скаже: „Скільки тої простроченої риби ?“ Як що Ви так думаєте, то глибоко помиляєтеся. Коли маєте час, завітайте в село Григорівка, що за 30 км від Києва в Обухівському районі . Вашому зору предстане горі високопоживної сортової риби в ідеальних упаковках. Холодильники цього підприємства ледь справляються з щоденним прийомом натурального північноатлантичного оселедця, салакі, красної риби, кальмарів, річкового коропа, карася та інших рибо- і морепродуктів. Здебільшого за органолептичними властивостями це нормальна рибна продукція , але санітарні закони сурово забороняють її харчове використання через перевищення строку зберігання і реалізації. Ось цю рибу і доставляють сюди законопослушні бізнесмени для ефективної утилізації.

В чому ця утилізація полягає? Після ретельного перевірення кормової і мікробіологічної якості рибної сировини з неї готовлять оригінальну кормову рибну добавку (РКД) за ТУУ 15.7-23239631-001-2003 по запатентованої технології.

На відміну від класичної технології виробництва кормового рибного борошна при виробництві РКД не використовується принцип варіння рибної сировини, а значить немає екологічно небезпечних втрат рибного бульйону.

Другою відмінною рисою технології РКД є використання відносно низьких, з мінімально короткім строком дії температур ( до 105°С) обробки сировини і випарювання вологі. За рахунок цього в кінцевому продукті ідеально зберігаються всі вітаміни і вітаміноподібні речовини риби.

Технологія РКД передбачає наявність специфічного компоненту - сорбенту якій виповнює функцію носія рибного білку і жиру. Це дає можливість надійно, без участі будь-яких хімікатів стабілізувати хімічний склад кінцевого продукту, захистити його від окислення і забезпечити його повну кормову безпеку. Крім того, за рахунок наповнювача вдається ефективно регулювати рівень протеїну і жиру в кінцевому кормовому продукті.

Для виконання розробленої технології використовується спеціальній апарат АДС 50, типовий для деяких технологій пластмас. Спочатку в металевий термос цього апарату навантажується наповнювач будучої РКД. Цім наповнювачем може служити висівки, або соняшникові шроти. За декілька секунд обертання і подрібнювання при швидкості 2000 обертів за хвилину наповнювач перетворюється пилоподібний стовп . Далі в середовище цього стовпу поступово додається певна кількість рибної сировини. За рахунок тертя і утворення специфічного аеродинамічного тору рибна маса подрібнюється, нагрівається і рівномірно расподіляється по всьому об’єму термоса апарата. За таких умов спостерігається швидкісне випарювання зайвої вологи і проходить процес з’єднання поживних речовин риби і наповнювача. Волога видаляється з апарату через спеціальній отвір під тягою, а готова рибна кормова добавка вивантажується з апарату і направляється до місця затарювання і зберігання. Зауважимо, що жодного граму втрат рибної сировини на протязі виконання технології не відбувається. Технологія абсолютно безпечна відносно екологічного забруднення навколишнього середовища, бо ніяких викидів не має.

Відносно кормової цінності РКД слід виділити її максимальне приближення по основним показникам к стандартному рибному борошну ( Табл.2).

За умов розроблених режимів рибна кормова добавка може виготовлятися з вмістом сирого протеїну багатьох рівнів.

Крім високої енергетичної і білкової цінності РКД накопичує в своєму складі певну і досить суттєву кількість цінних в поживному відношенні вітамінів ( табл.3).

Зазначимо, що такій комплекс важливіших вітамінів стає надзвичайно суттєвим, як що РКД додається до комбікорму ( сухої речовини раціону) в дозі починаючи з 2% і по мірі росту дози до 5% забезпечує майже 20% потреби тварини в біологічно-активних речовинах.

Рибна кормова добавка обов’язково контролюється за вмістом важких металів і всіх основних забруднюючих речовин. Тому випадків потрапляння в продукцію тваринництва токсинів і зниження якості м’ясних продуктів через виживання тваринами РКД в практиці не відмічено.

РКД підходить до любого зернового раціону свині у любому її фізіологічному стані, але треба ретельно виважено підходити до прийняття рішення використання РКД і підбору норми її вводу в раціон.

Перш за все РКД проявляє високій ефект в годівлі молодняку свиней у віці 0-4 місяці. Шалена потреба в доступному білку і незамінних амінокислотах у поросят цього вікового проміжку вирощування може бути покрита за рахунок якісного рибного протеїну, накопиченого в складі РКД . Тому як що в спрощені зернові кормосуміши додати 5-7% РКД це стане головним фактором інтенсифікації росту молодняку в межах 15-19% від показника приросту при згодовуванні однієї зернової кормосуміші. В абсолютних показниках збільшення складає до 70-100 середньодобового приросту, вартість якого перевищує витрати на придбання рибної добавки в 3-5 разів. Це означає, що рентабельність використання РКД на таких раціонах сягає показника 300-450%. Майже жодна високоякісна екологічна небезпечна кормова амінокислотна добавка не може показати такий високий економічний результат.

РКД повністю і з високою економічною ефективністю заміняє стандартне рибне борошно в типових комбікормах - стартерах для свиней. Як що урахувати, що РКД коштує на 30-35% менш за типове рибне борошно ввід його в склад рецептів в дозі 3-5% по масі зменшує вартість комбікорму як мінімум на 60 - 100 грн за тону. При цьому гарантовано, що продуктивність поросят повністю залишиться на рівні раціону з вводом традиційної рибної добавки. Хіба це не економія вартості вирощування?

Наукові випробування і широка практика використання РКД показали що ця добавка сприяє підвищенню якості росту поросят і забезпечує збільшення молочності свиноматок, як що в супоросний період і в фазу підсосу в раціон тварин вводити РКД в дозі 2-3% по масі сухого комбікорму. При цьому маса молодняку к від’йому зростає на 7-11%, збереженість поросят підвищується на 4-9%, а самі свиноматки менш здоюються і швидше стають готові до наступного репродукційного циклу.

Наші дослідження показали, що не зайве використовувати РКД в практиці племінного свинарства при годуванні ремонтних кнурців і свиночок весь період їх вирощування аж до моменту першого парування. При цьому оптимальною дозою добавки слід рахувати в межах 5-7% від маси повнораціонного комбікорму. Годівля ремонтного молодняку з включенням в раціон РКД сприяє отриманню тварин з ідеальним екстер’єром, відмінним розвитком статевих органів, міцним кістяком і безперечними кініками. Така годівля повністю виключає виникнення розлади кальцій-фосфорного обміну і стає запорукою максимального збільшення терміну господарського використання племінних тварин.

РКД з успіхом використовують в складі раціоні першої фази відгодівлі свиней в якості головного фактора нормалізації амінокислотного живлення. Як що до складу комбікорму додати 2-4% РКД потреба в введенні всіх критичних синтетичних амінокислот відпадає. А це заміна не тільки формальна. Це заміна хімічних складових раціону на типові кормові без участі хімічного синтезу.

РКД можна використовувати навіть в останню фазу відгодівлі, але норму введення прийдеться зменшити до 1,5-2%. Більший рівень чим вказаній може викликати небажаний перехід рибного запаху в м’ясо.

Приведений в даної статі приклад – це дуже мала доля розумного , раціонального і єкологічносбалансованого рішення питань ефективного забезпечення тварин дешевою і повноцінною годівлею. Мало того, переробка рибі на повноцінну рибну кормову добавку існує в рамках єдиного на всю країну підприємства, яке воно не в змозі справлятися з переробкою рибних відходів навіть тільки одного Києва. А як переробляють ці відходи в інших великих містах нашої країни?. Напевно ніяк. Тому наполягаємо на тому,що досвід цього виробництва – є перша спроба зробити виробництва продуктів, тваринницької продукції конкурентоздатним , за рахунок зниження вартості годівлі.

Чекаємо всіх зацікавлених виробників кормів і спеціалістів з годівлі тварин до співпраці.